Сірчаний іприт, також відомий як гірчичний газ, є одним із найвідоміших хімічних агентів шкірно-наривної дії. Ця речовина стала синонімом хімічної зброї після її широкого використання під час Першої світової війни. Вона має здатність уражати шкіру, слизові оболонки та дихальні шляхи, викликаючи важкі хімічні опіки й серйозні ускладнення для здоров'я.
Сірчаний іприт (C₄H₈Cl₂S) належить до класу бойових отруйних речовин, які атакують шкіру та внутрішні органи через вдихання або контакт. Його фізичні властивості дозволяють існувати в трьох формах:
Іприт зазвичай має характерний запах, який нагадує гірчицю або часник. Вітер може переносити його на великі відстані, що збільшує ризик ураження. У навколишньому середовищі іприт може залишатися активним протягом одного-двох днів, а при зниженій температурі повітря – тижнями або навіть місяцями. Особливо небезпечним є накопичувальний ефект іприту: навіть незначний контакт може призвести до серйозних наслідків через повторне ураження.
Ураження сірчаним іпритом може проявлятися у вигляді таких симптомів:
Через здатність іприту діяти тривалий час після контакту, симптоми можуть не проявлятися одразу, що робить його ще більш підступним.
З огляду на серйозність наслідків контакту з іпритом, важливо знати основні заходи захисту:
Надійний захист від сірчаного іприту забезпечують протигази з відповідними фільтрами класу "Е", які ефективно блокують вплив отруйних газів і захищають органи дихання. Захисний одяг та спеціальні костюми також необхідні для захисту шкіри.
Сірчаний іприт залишається однією з найнебезпечніших хімічних речовин, яка продовжує становити загрозу в конфліктних зонах навіть через століття після її винайдення. Незважаючи на міжнародні заборони, випадки використання хімічної зброї не є рідкістю, тому знання про іприт та засоби захисту від нього є важливими для забезпечення безпеки в умовах хімічних атак.